Чому путін не зупинить війну?

                                           

                                      Чому путін не зупинить війну?

Економічний занепад, стабільність москви та примарне майбутнє росії

Питання, чи здатен володимир путін зупинити війну в Україні, стає дедалі актуальнішим на тлі економічного занепаду росії, санкцій та глобальних змін. У парадоксі Зенона Ахіл ніколи не наздоганяє черепаху через нескінченне ділення відстані. У цьому контексті росія (Ахіл) намагається наздогнати економічну стабільність (черепаху), але війна та її наслідки постійно додають нові бар’єри. Ця стаття пояснює, чому путін, імовірно, не зупинить війну, навіть попри економічні труднощі, і чому дестабілізація в москві може стати єдиним каталізатором для зміни курсу.

                                          1. Економічний занепад: 

чому криза не зупиняє путіна?російська економіка перебуває в складному стані. Санкції, запроваджені після 2022 року, обмежили доступ до західних ринків, технологій і капіталу. На 2025 рік росія зіткнулася з інфляцією на рівні 8–9% річних, вичерпанням Фонду національного добробуту, еміграцією сотень тисяч фахівців і демографічною кризою. Залежність від експорту нафти й газу (40–50% держбюджету) стає дедалі проблематичнішою через глобальний перехід до зеленої енергетики та конкуренцію з іншими постачальниками, такими як США чи Катар. Прогнози Міжнародного енергетичного агентства вказують на пік попиту на нафту до 2030 року, а вугілля втрачає ринки. Навіть у разі зняття санкцій попит на російські енергоносії може бути на 80–90% нижчим, ніж раніше, через що економічне відновлення залишається примарним.

Попри це, економічна криза не змушує путіна зупиняти війну з кількох причин:

• Адаптація до санкцій: росія розвинула тіньові схеми, паралельний імпорт і торгівлю з Китаєм, Індією та іншими країнами, що дозволяє підтримувати економіку на мінімальному рівні. Наприклад, експорт нафти до Азії зі знижками компенсує втрату європейських ринків.

• Ідеологічна зацикленість: Війна в Україні є не лише геополітичним, а й особистим проєктом путіна. Він розглядає її як спосіб протистояти Заходу та «відновити велич росії». Зупинка війни без «перемоги» може бути сприйнята як поразка, що загрожує його владі.
• Контроль над населенням: Пропаганда та репресії ефективно стримують протестний потенціал. Навіть у регіонах, де економічна ситуація гірша, масові протести рідкісні через страх покарань і брак організованої опозиції.

• Мінімальні ресурси: Запаси нафти, газу, металів і алмазів забезпечують базові доходи, які дозволяють фінансувати війну та соціальні виплати, щоб уникнути соціальних потрясінь.

Таким чином, економічний занепад, хоч і послаблює росію, не досягає критичного рівня, який би змусив путіна зупинитися. Він готовий жертвувати економічним добробутом заради політичних цілей, доки режим зберігає контроль.

2. москва як «держава в державі»

Ключовий фактор, який дозволяє путіну продовжувати війну, — це стабільність москви, яку можна назвати «державою в державі». москва генерує значну частину ВВП росії (близько 20–25%), має кращу інфраструктуру, вищі зарплати та рівень життя порівняно з регіонами. Вона є осередком політичних еліт, силовиків і лояльних олігархів, а також центром пропаганди, яка підтримує війну.

• Економічна нерівність: Ресурси країни зосереджені в москві, що дозволяє їй залишатися відносно ізольованою від економічних проблем регіонів. Наприклад, дефіцит товарів чи зростання цін відчутніші в депресивних областях, ніж у столиці.

• Політична стабільність: москва є серцем влади, і режим спрямовує зусилля на підтримання лояльності її населення та еліт. Соціальні виплати, пропаганда та репресії забезпечують контроль над столицею.

• Пропагандистська бульбашка: У москві підтримка війни залишається високою через ефективну пропаганду та відносний добробут. Жителі столиці менш схильні до протестів, ніж регіональне населення.

Поки москва залишається стабільною, путін може ігнорувати економічні труднощі в регіонах. Війна продовжується, бо столиця, як двигун Ахіла, дозволяє йому бігти, навіть коли решта росії виснажується.

                        3. Дестабілізація в москві як єдиний каталізатор

Війна може зупинитися лише тоді, коли дестабілізація торкнеться москви. Це може статися в кількох сценаріях:

• Економічний колапс у столиці: Якщо ціни на нафту впадуть до $30–40 за барель, Фонд національного добробуту вичерпається (за оцінками, до 2026 року), а інфляція переросте в гіперінфляцію, економічні проблеми дійдуть до москви. Дефіцит товарів, зростання цін і безробіття можуть спровокувати невдоволення навіть серед лояльного населення.

• Розкол еліт: Олігархи та силовики, зосереджені в москві, можуть почати чинити тиск на путіна, якщо санкції чи економічний спад загрожуватимуть їхнім активам. Наприклад, втрата доступу до західних ринків чи банківських рахунків може змусити еліти шукати компроміс.
• Масові протести: Якщо економічна криза призведе до соціальних заворушень у москві, це стане прямою загрозою режиму. Історично протести в столиці (як у 2011–2012 роках) мали більший вплив, ніж у регіонах, через близькість до центрів влади.

• Зовнішній тиск: Якщо Китай чи інші партнери (наприклад, Індія) обмежать торгівлю чи кредити, це може послабити економіку настільки, що проблеми торкнуться навіть москви. Наприклад, Китай може наполягати на переговорах, щоб захистити власні економічні інтереси.

Без дестабілізації в москві путін, імовірно, продовжуватиме війну, адже стабільність столиці забезпечує йому політичну підтримку та контроль.

4. Чому зупинка війни малоймовірна?

Кілька факторів роблять зупинку війни малоймовірною за нинішніх умов:

• Політична легітимність: Для путіна війна є основою його іміджу як «сильного лідера». Відступ без «перемоги» може призвести до втрати підтримки серед еліт і населення, що загрожує його владі.

• Військова інерція: Війна створила власну динаміку, де військові та силові структури мають значний вплив. Зупинка бойових дій може викликати опір серед цих груп.
• Відсутність довіри до переговорів: Захід і Україна навряд чи запропонують умови, які путін вважатиме прийнятними. Взаємна недовіра ускладнює дипломатичне вирішення.

• Пропаганда: Ефективна пропаганда дозволяє подавати війну як «захист росії від Заходу», що підтримує лояльність населення, особливо в москві.

5. Ахіл і черепаха: чому Росія не наздоганяє стабільність?

У парадоксі Зенона Ахіл не може наздогнати черепаху через нескінченні бар’єри. Для росії війна, санкції, економічний занепад і демографічна криза є такими бар’єрами, що віддаляють її від економічної стабільності. москва, як двигун Ахіла, дозволяє продовжувати біг, але решта росії виснажується. Поки столиця залишається ізольованою від кризи, путін не має стимулів зупиняти війну. Лише коли дестабілізація торкнеться москви, Ахіл може зупинитися — або через економічний колапс, або через розкол еліт, або через протести.

6. Висновки

путін не зупинить війну, попри економічний занепад, адже москва залишається острівцем стабільності, який дозволяє режиму ігнорувати проблеми регіонів. Економічна криза — санкції, падіння попиту на енергоносії, відсутність інвестицій і демографічна криза — створює примарне майбутнє, але не досягає критичного рівня, щоб змусити путіна змінити курс. Його ідеологічна зацикленість, контроль над населенням і мінімальні сировинні доходи дозволяють продовжувати війну. Єдиний реальний каталізатор для зупинки війни — це дестабілізація в москві, спричинена економічним колапсом, протестами чи розколом еліт. Без цього росія, як Ахіл, бігтиме за недосяжною черепахою, виснажуючи себе, але не визнаючи поразки.