Україна має вступити в бій за космос.

 

Огляд загроз для України у сфері супутникових технологій

Україна має вступити в бій за космос. Супутникові технології стають одним із ключових чинників сучасної війни — вони визначають здатність вести розвідку, забезпечувати зв’язок, координувати війська й захищати критичну інфраструктуру. Втрата контролю над цим простором або залежність від нього без власних можливостей створює стратегічні ризики. Тому боротьба за космос для України — це не абстрактна наукова гонка, а питання національної безпеки й виживання.

Супутникові технології стали критично важливими у сучасній війні. Україна активно використовує космічні системи для зв’язку, навігації, розвідки та управління військовими операціями. Водночас російська педерація та інші держави мають широкий спектр засобів для перехоплення, глушіння або навіть фізичного знищення супутників.

Метою цієї доповіді є стислий огляд методів «перехоплення» супутників, прикладів їхнього застосування у світі, а також оцінка найбільш небезпечних для України загроз.

Методи перехоплення супутників

| Метод | Суть | Приклади держав / операцій

| Кінетичний (ASAT-ракети) | Фізичне знищення супутника ракетою чи снарядом | Китай (2007, знищення Fengyun-1C) США (2008, Burnt Frost) Індія (2019, Mission Shakti) росія (2021, «Целіна-Д») |

| Радіоелектронний (глушіння/осліплення) | Перешкоджання сигналам супутника (зв’язок, GPS, розвідка) | росія (глушіння GPS у Сирії, Україні) США (системи проти GPS/ГЛОНАСС)  Китай (засліплення лазерами)

|

| Кібернетичний (злам/перехоплення керування) | Втручання у програмне забезпечення чи канали зв’язку | США (Hack-A-Sat) росія (атака на Viasat у 2022 р., спроби атакувати Starlink) Китай (кібератаки на космічні компанії) |

| Орбітальний (супутник-перехоплювач) | Зближення з супутником для інспекції, блокування чи виводу з орбіти |  США (XSS-11, DARPA RSGS) росія (Космос-2542) Китай (SJ-17) |

Найбільш небезпечні загрози для України

Радіоелектронне глушіння

росія системно застосовує комплекси «Житель», «Красуха», «Поле-21» для перешкод сигналам GPS і супутникового зв’язку.

Це ускладнює роботу українських БПЛА, артилерії та систем наведення.

Безпосередній ризик: втрата керування безпілотниками та зниження точності високоточної зброї.

Кібернетичні атаки

Україна критично залежить від Starlink, який забезпечує стійкий зв’язок.

росія вже здійснила кібератаку на Viasat KA-SAT у 2022 р., а також постійно намагається атакувати Starlink.

SpaceX підтверджує регулярні зміни прошивок для захисту мережі.

Безпосередній ризик: відключення критичних каналів військового та цивільного зв’язку.

Орбітальні маневри супутників-перехоплювачів

Технологія розвивається у росії та Китаї, але поки що не застосовувалася проти України.

Потенційно загрожує західним супутникам розвідки й комунікації, які підтримують українську оборону.

Ризик: стратегічний, у середньостроковій перспективі.

Кінетичне знищення супутників

росія технічно спроможна збивати супутники, що довела у 2021 р.

Пряме застосування проти західних супутників, що допомагають Україні, наразі малоймовірне через ризик міжнародної ескалації та космічного сміття.

Ризик: стратегічний, але низький у найближчій перспективі.

1. Україна перебуває у зоні підвищеного ризику від радіоелектронних та кібернетичних методів перехоплення супутників.

2. Орбітальні та кінетичні засоби наразі менш актуальні, однак залишаються потенційною загрозою з боку росії та Китаю у майбутньому.

3. Ключовим завданням є розвиток стійкості супутникового зв’язку, захисту від глушіння й кіберзламів, а також тісна співпраця з країнами НАТО у сфері космічної безпеки.

Додаток

(Коротко: давати інструкції “як атакувати супутники” я не можу — це небезпечно й явно шкодницьке. Але можу окреслити, що українським спецслужбам варто робити все можливе і неможливе, все що приховано і все що дозволено Україні робити, але в першу чергу звичайно законно й практично, щоб зменшити вплив ворожих космічних спроможностей і підвищити стійкість своїх.)

Що робити Україні (практичний план без ескалації)

1) Правові рамки й політика (важливо для союзної підтримки)

Триматися в межах міжнародного права: Договір про космос забороняє ВЗМЗ в космосі, а руйнівні ASAT-тести засуджуються як небезпечні через сміття на орбіті. США оголосили мораторій на такі тести у 2022-му й просувають його як норму; значна більшість держав підтримала відповідну резолюцію ООН.

Працювати через НАТО/ЄС над загальними стандартами “відповідальної поведінки в космосі”; НАТО вже визнав космос окремою сферою операцій, що відкриває додаткові механізми взаємодії.

2) Стійкість навігації (щоб глушіння не зупиняло БПЛА/високоточну зброю)

Мульти-сузір’я GNSS (GPS+Galileo+BeiDou), антиджам-антени з вузькою діаграмою спрямованості, частотне й часовe резервування.

Інерціальна/візуальна навігація (INS + оптична/террайн-відносна), щоб літати та наводити й без GPS.

Локальні джерела часу/навігації як резерв (радіомаяки на ТВД, інтеграція з РЛС/САР-даними).

3) Стійкий супутниковий зв’язок

Диверсифікація провайдерів та орбіт (LEO/MEO/GEO; комерційні + військові канали), автоматичний фейловер.

Антиджам і LPI/LPD-режими (адаптивна модуляція, частотне перестрибування, спрямовані/фазовані антени, короткі кадри).

Кіберзахист терміналів і наземки: апаратна криптографія, швидке прокатування ключів/прошивок, ізоляція управлінських сегментів. Атака рф на Viasat KA-SAT 24.02.2022 показала, що б’ють не лише “по небу”, а й по наземній інфраструктурі — саме тому жорсткий кіберзахист критичний.

4) Розвідка з космосу — “багатосенсорність”

Підписки і контракти від кількох провайдерів ДЗЗ (оптика + SAR) з накладенням даних і різними вікнами зйомки.

Власні/партнерські аналітичні пайплайни на землі (автоматичне виявлення змін, робота з хмарами даних) — щоб навіть при часткових перешкодах не втрачати картину.

5) Неруйнівні “контр-спейс” дії в межах права (обережний блок)

Допустимі, реверсивні ефекти на театрі бойових дій — це насамперед радіоелектронне протиборство (проти російських супутникових ланок/терміналів на землі) і кіберзахист/контрдії проти наземної інфраструктури противника. Конкретику застосування не надаю, але стратегічний принцип такий: діяти локально, реверсивно, без утворення космічного сміття, у координації з партнерами та дотриманням МГП.

Від руйнівних ASAT-ударів по апаратам на орбіті — утримуватися: це створює довгоживучі уламки й ризикує втягнути союзників у небажану ескалацію (приклад РФ 15.11.2021 — тисячі уламків і загроза МКС).

6) Інституції й кадри

Наццентр космічної безпеки (спільний з партнерами): моніторинг загроз, деорбітаційних ризиків, попередження про глушіння/спуфінг.

Швидкі закупівлі та R\&D: малі платформи, антиджам-термінали, софт для навігації без GPS.

Регулярні навчання (“немає GPS/немає SATCOM”): відпрацювання резервних процедур, автономних ланцюжків управління.

Пріоритезація (що робити спершу)

1. Захист наземної інфраструктури та терміналів (кібер + електропостачання + резервні канали). Події з Viasat довели, що наземка — перша ціль.

2. Антиджам-комплекти та INS/візуальна навігація для ключових БПЛА/ракетних платформ.

3. Диверсифікація супутникового інтернету та автоматичний фейловер між провайдерами/орбітами.

4. Мультисенсорна розвідка (SAR+оптика) й власні аналітичні пайплайни.

5. Міжнародні домовленості: підтримка мораторію на руйнівні ASAT, приєднання до коаліцій космічної безпеки (це підсилює довіру та обмін даними).

Україні вигідна стратегія максимальної стійкості й неруйнівних, реверсивних контрдiй у тісній співпраці з партнерами. Це знижує ризик ескалації, зберігає підтримку союзників і дає реальні тактичні переваги на полі бою.