Біблійні довгожителі.

 Біблійні довгожителі.

Ми не можемо напевно знати як рахували древні люди свої роки.

Однак судячи з сучасного стану речей, ми бачимо, що не всі приділяють своєму дню народження надмірної уваги..

День Народження для людини лишень данина традиції..

Що ж насправді?

Все залежить від зовнішніх факторів.

Якщо людина проживає на території де клімат стабільний то і час для людини буде залежати від сходу сонця до заходу сонця, або від заходу до сходу.. Але там де кліматичні сезонні зміни занадто надчутливі, то і час від і до, наче розтягується і вже залежить від сезонного впливу..

Якщо звернутися до Святого Письма, чи вірувань язичників, можна побачити, що весь Первісний Світ крутиться навколо дерева..

З цього виходить, що і Час, первісна людина рахувала від розквіту до листопаду якогось священного древа.

А там де немає дерева від приливу річок..

А там де немає річок від Місячних фаз, становиська зірок.

А от Сонце в цьому процесі рахування днів другорядне, пасивне, і тільки з розвитком цивілізації виходить на перші позиції, як це сталося в древньому Єгипті..

Однак і це не впливає на розуміння людиною Свого Дня Народження і скільки людина має років.. В кожному народі, племені, кожний рахував по своєму..

Євреї, яким дана Тора, рахували свої роки опираючись на Місячні фази і якщо придивитися уважно то перша група праотців є довгожителями в сотні років а вже починаючи від Ноаха і Авраама вік людини наче зменшується.. Очевидно що вік першої групи праотців, вік яких був понад 900 років, залежав від Місячних Фаз, а вже наступна зазнала впливу Сонячного, Єгипетського циклу..

Якщо взяти будь яке велике число в 900 чи 800 років і розділити його на 12 річних місяців то ми завжди отримаємо середній вік людини..

1. Рахунок часу в різних культурах і кліматичних зонах

• Кліматичний вплив на сприйняття часу.
  Дійсно, у стабільних кліматичних зонах (наприклад, в тропіках) рік часто не розчленований на яскраво виражені сезони, тому дні могли рахуватися просто від сходу до заходу сонця або за іншими циклічними явищами.
  У регіонах з яскраво вираженими сезонами (наприклад, помірна зона) час часто пов’язували зі змінами природи — періодами росту і занепаду рослинності, заморожуванням чи таненням води. Це підтверджує, що для первісних людей рік міг бути пов’язаний не з астрономічним циклом Сонця, а з сезонністю природи.

• Приклад:
  У традиційних культурах Сибіру чи Північної Європи календарі і обчислення часу часто були тісно пов’язані з сезонними явищами — наприклад, з появою полярного дня та ночі, льодовиковими періодами.

2. Священне дерево як символ циклу життя і часу

• У багатьох культурах дерево життя було символом циклічності природи: від цвітіння до опадання листя. Цей цикл став образом часу, що повторюється.

• Відома «Ясенева калина» у скандинавських міфах (Йґдрасіль) вважалась світовим деревом, навколо якого відбувається рух часу і буття.

• У слов’янській традиції також дерево вважалося осередком космосу і життя.

3. Різні календарі: Місячний, Сонячний, Лунарно-сонячний

• Місячні календарі базуються на циклах Місяця (приблизно 29,5 днів).
  Приклад: єврейський календар — місячно-сонячний, з 12 місячними місяцями, іноді доповнюється 13-м вставним місяцем для синхронізації з сонячним роком.

• Сонячні календарі базуються на циклах Сонця (365 днів).
  Приклад: календар древнього Єгипту, який був строго сонячним і поділяв рік на 12 місяців по 30 днів плюс 5 додаткових днів.

4. Довгожителі в Святому Письмі та вплив різних календарів

• У книзі Буття перші праотці (Адам, Метушела, Ной) мають вік сотні і навіть понад 900 років.

• Якщо уявити, що рахунок років в цих текстах базувався на місячних місяцях, а не на сонячних роках, то їх вік у «солнечних» роках буде значно меншим.

Приклад підрахунку:

• Метушела жив 969 років.

• Якщо поділити 969 місячних місяців на 12 місяців у році, отримаємо:
  969 ÷ 12 ≈ 80,75 років.

• Таким чином, у сучасному розумінні років це приблизно нормальний людський вік.

5. Зміна календарних систем і вплив на рахунок віку

• Переходячи від місячного календаря до сонячного (як у Єгипті) змінилося уявлення про вік і час життя людини.

• Це пояснює, чому з покоління в покоління вік героїв біблійних історій зменшується — по суті, відбувається зміна системи обчислення.

Висновок

• Первісна людина рахувала час і вік залежно від природних явищ (дерево, місячні цикли, приливи), а не жорстко за сонцем.

• Різні культури мали різні системи календарів (місячні, сонячні, змішані).

• Тексти з великою тривалістю життя праотців можна інтерпретувати через різні системи обчислення часу, що робить їх вік більш реалістичним, якщо врахувати поділ на місячні місяці.