США — така ж імперія, як і інші імперії

 

США — така ж імперія, як і інші імперії

Питання, чи є Сполучені Штати Америки імперією, викликає жваві дискусії серед істориків, політологів та громадськості. Сьогодні ми розглянемо цю тему, порівнюючи США з іншими історичними імперіями, щоб зрозуміти, наскільки їхня зовнішня та внутрішня політика, економічна міць та культурний вплив відповідають імперським характеристикам.

Сучасна геополітика, хоч і прикривається гаслами демократії, прав людини та вільного ринку, насправді є продовженням класичної імперської політики, в якій провідні держави світу прагнуть зберегти гегемонію, контроль над ресурсами, і вплив на регіональні конфлікти. У цьому контексті Сполучені Штати Америки виступають не як виняток, а як типовий представник імперського мислення й дій.

1. Що таке імперія?

Традиційно імперією вважається держава, яка:

- Контролює значні території або народи за межами своїх кордонів;

- Нав'язує свою політичну, економічну чи культурну волю іншим;

- Володіє асиметричною владою, що дозволяє домінувати в регіональному чи глобальному масштабі.

Класичні приклади імперій — Римська імперія, Британська імперія, Російська імперія чи СРСР. Вони поєднували пряме управління (колонії, протекторати) з економічним і культурним впливом. Чи відповідає США цим критеріям?

2. США як імперія: аргументи "за".

Імперська природа США

США мають низку рис, які дозволяють порівнювати їх з імперіями. Історія зовнішньої політики США демонструє всі ознаки класичної імперії:

Глобальна військова присутність.

США мають близько 700 військових баз у 70 країнах (станом на 2020-ті роки), що перевищує масштаби присутності будь-якої іншої держави. Наприклад, після Другої світової війни США встановили військовий контроль над частинами Німеччини, Японії та Південної Кореї, подібно до того, як Британська імперія контролювала свої колонії.

Воєнні кампанії по всьому світу (В'єтнам, Ірак, Афганістан, Лівія, Сирія), що мали на меті не стільки захист демократії, скільки контроль над регіонами та ресурсами.

Економічне домінування.

Долар США є світовою резервною валютою, а американські фінансові інституції, такі як МВФ і Світовий банк, значною мірою формують глобальну економічну політику. Це нагадує економічний контроль Британської імперії через торгівлю та фінансові мережі XIX століття.

Культурна гегемонія.

Голлівуд, американська музика, технології (Apple, Google) та спосіб життя активно поширюються світом, створюючи "м'яку силу", яка формує цінності та сприйняття. Це схоже на культурний вплив Римської імперії, яка поширювала латину та римське право.

Втручання в суверенітет інших країн.

США неодноразово втручалися у внутрішні справи інших держав: від підтримки переворотів у Латинській Америці (Чилі, 1973) до військових інтервенцій в Іраку (2003) та Афганістані (2001–2021). Це нагадує імперські практики Росії чи Франції, які придушували повстання у своїх колоніях.

Геополітична маніпуляція союзниками, які стають лише знаряддями в боротьбі США з їхніми геополітичними конкурентами.
Як і Римська імперія, яка прикривала експансію "цивілізацією", як і Британська імперія з її "місією білої людини", так і США оперують гаслами свободи, але діють як глобальний гегемон, що не терпить незалежних суб’єктів.

3. Відмінності США від класичних імперій

Незважаючи на схожість, США мають унікальні риси, які відрізняють їх від традиційних імперій:

Відсутність прямих колоній.

На відміну від Британської чи Французької імперій, США рідко анексують території. Їхній вплив більше базується на економічних і політичних важелях, а не на прямому управлінні.

Демократична риторика.

США позиціонують себе як захисника демократії та свободи, що контрастує з відверто експансіоністськими ідеологіями минулих імперій, таких як Іспанська чи Османська.

Глобальний, а не регіональний характер.

На відміну від більшості імперій, які домінували в певних регіонах, вплив США є глобальним завдяки технологіям, економіці та медіа.

4. Порівняння з іншими імперіями

Римська імперія.

Як і Рим, США встановлюють "пакс американа" — період відносної стабільності під своєю егідою. Проте Рим управляв територіями безпосередньо, тоді як США частіше діють через союзників і міжнародні організації, такі як НАТО.

Британська імперія.

Британія використовувала колонії для економічної вигоди, тоді як США більше покладаються на економічну глобалізацію та ринки. Проте обидві держави активно використовують "м'яку силу" — Британія через англійську мову та культуру, США через попкультуру.

СРСР.

Як і СРСР, США просувають ідеологічну модель (капіталізм проти комунізму). Однак СРСР мав чітко визначений блок сателітів, тоді як вплив США є більш розмитим і гнучким.

5.США та Україна

не союзники, а інструмент.

Риторика про «незламну підтримку України» не витримує перевірки фактами:
США не є союзником України в повному сенсі цього слова. Україна не є членом НАТО, а її інтереси часто приносяться в жертву геополітичному балансу;
Уся допомога має умовний, контрольований характер: вона надходить дозовано, що дозволяє Заходу утримувати ситуацію під контролем, не допускаючи перемоги, але й не дозволяючи

поразки;
США заробляють на війні — продаж зброї, ленд-ліз, кредитна залежність, енергетичні та продовольчі ринки;
Під виглядом "підтримки" США часто нав'язують внутрішньополітичні рішення, зокрема кадрові призначення, реформи, економічну модель.

6.США і Росія

імперська солідарність.
Попри показне протистояння з Росією, дії США не можна назвати послідовно антиросійськими:
В 2000-х США фактично легітимізували путінський режим, співпрацюючи у «боротьбі з тероризмом»;
Ірак, Сирія, Афганістан — це були війни, які відволікали ресурси США від стримування Росії;
Після анексії Криму не було жодних реальних дій для повернення територій — санкції були символічними і з часом адаптованими до інтересів великого капіталу;
США та ЄС не тільки не змусили РФ платити повну ціну за агресію, але й сьогодні підтримують механізми, які дозволяють Росії торгувати енергоносіями, обходити санкції і зберігати стабільність економіки.
Це не слабкість або сліпота — це імперська логіка балансу, де Росія потрібна США як стримуючий фактор для Китаю, а також як дестабілізатор для Європи.

7.Україна між імперіями
Україна опинилася між двома імперськими проектами — російським та американським — і не має справжньої незалежності в прийнятті стратегічних рішень. Як і інші малі держави в історії (Польща у XVIII столітті, Чехословаччина в 1938-му), Україна ризикує бути розмінною монетою.
У цій ситуації важливо відкинути ілюзії щодо “союзництва” та почати говорити мовою реального суверенітету: розбудова власної армії, технологій, політичної культури, інформаційної незалежності, відмови від участі в чужих імперських конфліктах.

8.Критика та виклики

Критики називають США "імперією за запрошенням", оскільки багато країн добровільно приймають американський вплив через економічні вигоди чи захист. Проте це викликає опір: антиамериканізм у країнах Близького Сходу, Латинської Америки чи навіть Європи свідчить про сприйняття США як імперської сили. Крім того, внутрішні проблеми — поляризація суспільства, економічна нерівність — можуть послабити імперський статус США, подібно до занепаду інших імперій.

Висновок

США мають багато рис імперії: глобальна військова присутність, економічна гегемонія, культурний вплив і здатність формувати міжнародний порядок. Однак їхній підхід менш прямий і більше базується на "м'якій силі" та економічних важелях, ніж на класичному колоніалізмі. У порівнянні з історичними імперіями, США є унікальним явищем — гегемоном, який поєднує риси імперії з демократичною риторикою та глобальним охопленням.

Чи є США імперією у класичному розумінні? Можливо, ні. Але їхній вплив на світовий порядок незаперечний, і це робить їх гідними порівняння з великими імперіями минулого.

США — не унікальна демократична держава, а чергова імперія в історії людства, що, як і всі імперії до неї, прагне контролю, впливу та збереження глобального статус-кво. Україна — не її союзник, а інструмент. А Росія — не ворог, а партнер у глобальному балансі. Лише усвідомлення цього дозволить Україні вийти з ролі жертви та стати суб’єктом історії.