Більшість з нас, не мають духовного коріння.. Тяжко про це говорити, однак я побачив, що наша сутність, сутність перекотиполя!
Буває починаємо за здоров'я а кінчаємо за упокій, сутність Бога не знаємо, не маємо під собою ніякої духовної опори і у всьому котимося світом подібно перекотиполю, а буває, прости Господи, у духовному та такому житті, наче у воді не знаючи плисти тонемо, накаламутимо навколо себе і плачемо від безсилля, хто відкрито а хто в душі..
Шкода, але де та духовна опора, на яку можна спертися, від якої можна відштовхнутись або корінням врости?
Навколо духовна пустеля.. А хочеться пити і ти ловиш кожну духовну краплинку і якщо пощастить то і духовний дощ тебе обіллє і ти спасенний! Нікому ми не потрібні, навіть учителям мудрості, тільки верблюдам і вівцям, аби до кінця з нас шкіру здерти..
Немає коментарів:
Дописати коментар