неділя, 27 жовтня 2013 р.

Тріумф Некроманії


Некроманти отримали цінних союзників, які самі того не відаючи, чи то по причині незнання, чи навмисно вивалюють перед людством картинки спотвореного людського тіла на сигаретних пачках. Завтра наші діти будуть збирати ці картинки і колекціонувати і ні якого позитивного ефекту цей метод залякування людству не принесе окрім як, до ще більшого заохочення вампіризмом, зомбізмом та некромантією.
 Індійці Майя які обожнювали культ смерті та спотворених тіл можуть спати спокійно. Їхній календар сказав правду  і їхня епоха повернулася.
До речі це  естетика занепадаючого християнства. Естетика католиків, православних та протестантів які довгий період лякали людство страшними муками в пеклі. І ми знаємо до чого це привело! До занепаду християнської моралі!
 Я проти цих картинок, не тому що вони для мене огидні, а тому що вони не принесуть користі і навпаки можуть спотворити психіку молодих людей...

Пам'ятаю декілька років тому у Франції розгорівся скандал навколо сатиричного плакату в якому молода дівчина стояла на колінах перед чоловіком ... Це порівнювалося з мінетом...
Оце і потрібно друкувати на пачках!

DO POLAKÓW




                                                                    Taras Szewczenko

Kiedyśmy byli Kozakami, 
Zanim nasz cichy, zgodny świat 
Wzburzyła unja, każdy rad 
Bratersko jednał się z Lachami, 
Wolnymi pyszniąc się stepami; 
W kwitnących sadach całe dni 
Wesołych dziewcząt rój ochoczy, 
Matki pieściły swoje oczy 
Wolnością synów... Lata szły, 
Rośli synowie, weselili 
Żałosną starość ich i zgon... 
Aż w imię Boże z obcych stron 
Przybyli księża, podpalili 
Nasz cichy kraj, zaleli wkrąg 
Jeziorem łez i krwią, i potem, 
Niosąc męczęńską śmierć sierotom 
W imieniu Chrystusowych rąk! 

Już głowy chylą się kozacze, 
Jako zdeptany w stepie kwiat; 
A Ukraina jęczy, płacze, 
Na rusztowaniu stoi kat, 
Spadają głowy; tryumfuje 
Zwycięski ksiądz i głosem złym 
Woła: Te Deum! Alleluja! 

O takto, Lachu, druhu-bracie, 
Zachłanni księża i magnaci 
Rzucili waśń pomiędzy nas, 
I przeto minął zgody czas. 

Więc podaj rękę kozakowi 
I czyste serce swoje daj! 
A wspólnie w imię Chrystusowe 
Wskrzesimy znowu cichy raj. 

1847 — 1850, 
Twierdza Orska — Orenburg 

Przełożył Józef Łobodowski 

Tekst oparty na wydanie: 
Taras Szewczenko, Poezje, pod red. Pawła Zajcewa. Ukraiński instytut naukowy: Warszawa MCMXXXVI, s. 209-210. 

субота, 5 жовтня 2013 р.

Стратегічна помилка Європейських Держав щодо України



Стратегічна помилка Європейських Держав відносно України!

“Історія повторюється двічі... “ люблять повторювати знаючі Історію, а я бачу як історія повторюється відносно України в четверте або й і в п'яте і мене як людину дивує – скільки раз можна наступати на ті ж самі граблі і так слабко розуміти історію, щоб знову і знов робити ті ж самі помилки, які вчинили відносно України всі ті народи які сліпо зневажили силу і вагу Української нації?

Згадайте поляків – зневага до українства привела Польську державу до колапсу і поступового занепаду, якій закінчився зовсім нещодавно.

Наполеон взагалі не побачив України і засліплений своїм егоїзмом втратив величезну можливість стати Імператором всієї Європи. Піди він зі своїми військами через Україну, задекларуй звільнення від кріпацтва та відновлення козацтва, то його на руках українці і віднесли б до самої Москви.

А Німеччина? І знову зневага і знову недооцінка українців як нації. Вони і до сьогоднішнього дня зневажають українців і нашу державу. Вибачаючись перед юдеями за голокост коли треба і коли не треба, скільки раз вони вибачились перед Українським народом за спалені і знищенні села? Понад 400 сіл спалено ними і скільки пам'ятників поставлено німцями на місці їхнього злочину, скільки раз вони вибачилися перед Українцями? Як і в Першій світовій так і в Другій Німеччина вбачаючи в Україні меншовартість втратила величезні можливості..

На Українські граблі сьогодні наступає і московія, яку ми "любимо і поважаємо". Її політики зводять своїми шизофренічними амбіціями,  ведуть свій народ до зубожіння і зникнення, обдурюючи його казочками про тупорилих хохлів та надзвичайно розумних, їх, московитів! Обпльовуючи та зневажаючи Українців та їх право мати власну оселю і робити в своєму домі щось на свій лад, московія риючи українцям яму сама в неї і впаде!
Ясно як Божий день - московії без України, без України Незалежної не буде! Н е буде тією Великою московії, про яку мріють московити, а привласнивши Україну вони знову покажуть перед всім світом свою глибоку відсталість від сучасних політичних тенденцій.
Московитам варто нарешті зрозуміти, тільки дотримуючись внутрішнього націоналізму та демократії, а не шовінізму та диктатури їхня держава зможе проіснувати ще довгий час, адже на їхніх кордонах майорить Китайський прапор і ніякі 7 мільйонів українців не зможуть в майбутньому врятувати московію від зникнення...

Сьогодні коли Україна наближається до Європи, політики московії один за одним втрачають здоровий глузд і пророкують Україні колапс і загибель, забуваючи при цьому, що Україна в Російській Імперії, тільки в 20 столітті пережила 3 рази колапс і загибель, отримавши 2 світові війни, локальні місця голодомору, та духовний занепад! І куди нам вже далі гинути?!
А замість цього чи не краще б було запропонувати Україні Конфедерацію, віддати їй 50 відсотків природних ресурсів московії та заявити про правонаступність Києва в разі політичної нестабільності всередині власної держави?
Українці бажають мати Єдину Соборну Православну Церкву – заявіть на весь світ що ви за це двома руками, попросіть свого патріарха хай це влаштує!
Віддати їй в митному союзі контрольний пакет і право вирішувати свою долю та долю інших?
Ви хочете мати об'єднану футбольну лігу? Будь ласка - 15 українських команд, 5 ваших!

Єдиний вірний способ повернути під своє крило Україну у москви ще є, це вчинити так як це написана в Біблії, в історії про двох братів Якова та Ісава, книга буття. Якщо Москва сьогодні швидко, вчинить мудро і поступиться Україні, а не чекатиме від України вічних поступок, то вже завтра ми разом пануватимемо над Світом!



Коли вершина втрачає основу

  Коли вершина втрачає основу У суспільстві, колективній та релігійній свідомості існує взаємопов’язана ієрархічна...