Радикализм чи примирення

Радикализм чи примирення?

Щодо мене то я схиляюсь до більш радикальних дій у боротьбі Українців за Українство. московити з кожним роком підводять народ України до факту розділення України на дві частини. 

Мілітаризм чи миролюбство?

Перемагають мілітаристи! Зі слабкою волею сидять по тюрмах. Тимошенко проявила м'якотілість і поступилася Росіянам. Потрібно було дотискувати і стояти на своєму до кінця.

А так за вся Україна в сраці. Якщо “Свобода” почне проявляти, у Верховній Раді поступливість та легкодушність, народ відвернеться від партії, тому що народу потрібен Герой з мечем який рубає голову дракону, а не сидить з драконом за одним столом і п'є з ним пиво на брудершафт. Стояти до кінця, нехай збираються по нужниках русофіли і підари московські! А ви стійте на своєму! Бо не потрібний народу Ісус який йде на хрест, але потрібен Варава який з ножем кидається на окупанта! Згадайте Мазурка. Хто співчував за тими загиблими охоронцями? Навпаки люди побачили в Мазурку месника. І розуміючи що він не правий, все одно жаліли його.

Та на превеликий жаль з кожним роком українці, завдяки своїм лідерам-гуманістам, втрачають все більше і більше, і стали схожими на палестинців, які в своїй країні є чужим народом. Погляньте на Галичину, завдяки м'якотілості місцевої патріотичної еліти московити почувають себе там краще ніж в себе дома. З московитами потрібно діяти жорсткіше, а не гратися з ними в демократію. Бо їхня зброя це демагогія! Завтра вони переможуть нею слабодухих і будуть сміятися з їхнього гуманістичного дибілізма!